Пацієнти з атеросклеротичними серце судинними захворюваннями або еквівалентами ризику атеросклеротичного серцево-судинного захворювання
Застосування препарату СІБРАВА (інклісіран) з метою корекції високих рівнів холестерину ліпопротеїнів низької щільності у пацієнтів з атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням або еквівалентами ризику атеросклеротичного серцево-судинного захворювання
Одне з двох основних досліджень III фази, у яких вивчали застосування інклісірану у пацієнтів з підвищеними рівнями холестерину ліпопротеїнів низької щільності
Серед дорослих з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (АССЗ), які отримували максимальну переносиму дозу статину, в осіб, котрі застосовували препарат СІБРАВА (інклісіран), зазначали значно нижчі рівні холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ніж у контрольній групі.1, 2 Пацієнти змогли досягти зниження рівня холестерину ЛПНЩ приблизно на 52% після 17 місяців застосування інклісірану.1
Інклісіран, який застосовують двічі на рік, має гарну переносимість і сприятливий профіль безпеки.1, 2
Довідкова інформація
Серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті та інвалідності в усьому світі3
АССЗ та/або ЕР АССЗ є головним чинником розвитку серцево-судинних подій і смертності4
Пацієнти з ЕР АССЗ мають цукровий діабет 2-го типу, сімейну гіперхолестеринемію або 10-річний ризик серцево-судинної події ≥ 20% згідно з оцінкою за Фремінгемською шкалою ризику серцево-судинного захворювання або еквівалентного ризику1
Багато пацієнтів, які отримують ліпідознижувальну терапію на основі статинів, не можуть досягти цільових рівнів холестерину ЛПНЩ і підтримувати їх5
Моноклональні антитіла здатні зменшувати рівні холестерину ЛПНЩ більш ніж на 50%, однак потребують застосування кожні 2–4 тижні6
Інклісіран створений і вивчається з метою задоволення актуальної медичної потреби у пацієнтів з підвищеними рівнями холестерину ЛПНЩ7
Чому було проведено дослідження ORION-11?
Попередні дослідження показали, що інклісіран, мала інтерферуюча РНК (міРНК), здатний ефективно знижувати рівні холестерину ЛПНЩ, має гарну переносимість і сприятливий профіль безпеки та застосовується двічі на рік. Дослідження ORION-11 було проведено з метою оцінювання застосування інклісірану в дорослих з АССЗ або ЕР АССЗ, які отримують максимальну переносиму дозу статину (із застосуванням або без застосування езетимібу).7
Дизайн дослідження
Дизайн
Багатоцентрове, плацебо-контрольоване, подвійне сліпе дослідження, в якому 1617 пацієнтів пройшли рандомізацію та отримували інклісіран у дозі 284 мг (еквівалентно 300 мг натрієвої солі інклісірану) або плацебо. Крім того, пацієнти обох груп приймали максимальну переносиму дозу статину.7
Мета
Оцінити вплив застосування інклісірану на ефективність і безпеку в пацієнтів з АССЗ, ЕР АССЗ та підвищеними рівнями холестерину ЛПНЩ.7
Частота застосування. Інклісіран у дозі 284 мг або плацебо застосовували на початку дослідження, потім через 3 місяці, після чого кожні 6 місяців (введення здійснював медичний працівник).2
Первинні кінцеві точки1:
Зміна рівня холестерину ЛПНЩ у відсотках від початку дослідження до 17-го місяця
Зміна рівня холестерину ЛПНЩ від 3-го до 18-го місяця з поправкою на час
Вибрані вторинні кінцеві точки1:
Середня зміна рівня загального холестерину у відсотках на 17-му місяці
Середня зміна рівня холестерину не ліпопротеїнів високої щількості у відсотках на 17-му місяці
Досліджувані пацієнти
1617 дорослих пацієнтів з АССЗ і ЕР АССЗ у 72 центрах Європи та Південної Африки.1
Критерії включення1:
Вік 18 років або старше
АССЗ (ішемічна хвороба серця, серцево-судинні захворювання або захворювання периферичних артерій) в анамнезі
Пацієнти, які отримували статини, мали отримувати максимальну переносиму дозу на тлі застосування езетимібу або без нього (учасники, які отримували статин і/або езетиміб, мали отримувати стабільну дозу протягом щонайменше 30 днів перед проведенням скринінгу без планової зміни препарату або дози під час дослідження)
Особи з непереносимістю статинів повинні були мати документальне підтвердження розвитку неприйнятних небажаних явищ після застосування більш ніж одного статину
Сироватковий рівень холестерину ЛПНЩ ≥ 1,8 ммоль/л або ≥ 70 мг/дл під час скринінгу і рівень тригліцеридів натще < 4,52 ммоль/л (< 400 мг/дл) під час скринінгу
Пацієнти, які отримували статини, мали отримувати максимальну переносиму дозу на тлі застосування езетимібу або без нього
*До пацієнтів, які отримували низькоінтенсивні статини, належали пацієнти, які застосовували статини в низьких дозах за альтернативною схемою (тобто через день або визначену кількість разів на тиждень). Пацієнти, які застосовували високі дози статину, приймали щонайменше 20 мг розувастатину, 40 мг аторвастатину, 40 мг симвастатину або еквівалентну дозу іншого засобу на добу.1
Які результати було отримано і у чому їхня важливість?
У дослідженні ORION-11 оцінювали застосування інклісірану двічі на рік у пацієнтів з АССЗ або ЕР АССЗ, які отримували максимальну переносиму терапію статинами. Дані, отримані у дослідженні, демонструють, як новий підхід із застосуванням інклісірану дозволяє знизити рівні холестерину ЛПНЩ у пацієнтів з АССЗ або ЕР АССЗ.
Ефективність
Первинні кінцеві точки1:
Зміна рівня холестерину ЛПНЩ у відсотках на 17-му місяці в порівнянні з плацебо: Міжгрупові розбіжності, інклісіран у порівнянні з плацебо: –49,9% (95% довірчий інтервал (ДІ), від –53,1 до –46,6; Р < 0,001)
Зміна рівня холестерину ЛПНЩ через 3 і 18 місяців відносно початкових значень у відсотках у порівнянні з плацебо з поправкою на час: Міжгрупові розбіжності, інклісіран у порівнянні з плацебо: –49,2% (95% ДІ, від –51,6 до –46,8; Р < 0,001)
Вибрані вторинні кінцеві точки2:
Середня зміна рівня загального холестерину у відсотках за 17 місяців дослідження: Розбіжність з поправкою на плацебо: –30%
Середня зміна рівня холестерину не ліпопротеїнів високої щільності у відсотках на 17-му місяці: Розбіжність з поправкою на плацебо: –43%
Зниження рівня холестерину ЛПНЩ із застосуванням інклісірану в порівнянні з плацебо під час 18 місяців дослідження — додатково до максимальної переносимої дози статину1
† Пацієнти обох груп приймали максимальну переносиму дозу статину.
Безпека
У дослідженні ORION-11 два пацієнти, розподілені в групу плацебо, не отримували плацебо, і один пацієнт, розподілений у групу плацебо, отримав дозу інклісірану помилково та був включений у групу інклісірану під час звітування щодо безпеки. Отже, популяція для оцінювання безпеки охоплювала 811 пацієнтів у групі застосування інклісірану і 804 пацієнти у групі застосування плацебо.
Небажані явища, які сталися у період дослідження, незалежно від причини, спостерігали у 671 з 811 пацієнтів (82,7%), які отримували інклісіран, та у 655 із 804 пацієнтів (81,5%), які отримували плацебо.
Більшість явищ у дослідженні характеризувалися легким або помірним ступенем, причому найпоширеніші небажані явища мали подібну частоту у групах застосування інклісірану і плацебо. Небажані явища у місці введення частіше спостерігали у випадку застосування інклісірану, ніж плацебо, причому міжгрупова розбіжність у дослідженні ORION-11 становила 4,2%.1
Інклісіран не виявляли у плазмі пацієнтів через 48 годин після введення.8
Значення для клінічної практики
Це дослідження демонструє, що у пацієнтів з АССЗ або ЕР АССЗ застосування інклісірану призводить до значного зменшення рівня холестерину ЛПНЩ.1
Інклісіран мав гарну переносимість і не викликав ознак печінкової, м’язової або ниркової токсичності. Застосування молекули малої інтерферуючої РНК (міРНК) є новим підходом для клінічного застосування з метою корекції рівнів холестерину ЛПНЩ.1
Інклісіран значно знижував рівень холестерину ЛПНЩ від початку дослідження до 17-го місяця в порівнянні з плацебо2
Інклісіран продемонстрував покращення загальних рівнів ліпідів на 17-му місяці2
Інклісіран також забезпечив стабільне зниження рівня холестерину ЛПНЩ з 3-го по 18-й місяць2
Результати, отримані для зміни рівнів холестерину ЛПНЩ у відсотках на 17-му місяці, були сумісними у підгрупах, при цьому не було потреби в корекції дози, зокрема й у пацієнтів з порушенням функції нирок1,7
У трьох клінічних дослідженнях ІІІ фази частота припинення лікування через небажані явища була аналогічною у пацієнтів, які застосовували інклісіран, і тих, хто приймав плацебо7
Посилання
1. Ray KK, et al. N Engl J Med. 2020;382(16):1507-1519. 2. Інструкція з медичного застосування Сібрава: http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlist?opendocument&query=%D1%B3%E1%F0%E0%E2%E0 наказ МОЗ України від 22.12.2021 № 2846, РП: № UA/19037/01/01. Зміни внесено наказ МОЗ України 26.03.2024 №517. 7. Ray KK,et al. Eur Heart J. 2022;43(48):5047-5057.
